бродити


бродити
I
(поволі ходити по мілкій воді, болоту), брьохати, брьохатися; чалапати, чалапкати (створюючи шум)
Пор. брести 2) II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • Бродити — плавать, плыть, идти в брод …   Краткий церковнославянский словарь

  • бродити — БРО|ДИТИ (4*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Ходить вброд, по мелководью: влѣзоша в воду [люди] и ста˫аху ѡвы до шие. а друзии до персии. младии же ѡ(т) берега. друзии же млади держаще. свершении же бродѩху. ЛЛ 1377, 40 об. (988); ѡнѣмъ же бродѩще въ морѣ. СбТр… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • бродити — I броджу/, бро/диш, недок. 1) Повільно ходити без певної мети й напрямку; блукати. || Поволі ходити мілкою водою, болотом. 2) перен. Повільно рухатися, пересуватися. II бро/дить, недок. Бути в стані, в процесі бродіння …   Український тлумачний словник

  • бродити — [броди/тие] роуджу/, о/диеш; нак. ди/, роуд і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • бродити — 1 дієслово недоконаного виду блукати бродити 2 дієслово недоконаного виду бути в стані бродіння …   Орфографічний словник української мови

  • пробродити — I броджу/, бро/диш, док. Бродити (див. бродити I 1)) якийсь час. II бро/дить, док. Бродити (див. бродити II) якийсь час …   Український тлумачний словник

  • доброджувати — ує, недок., доброди/ти, бро/дить, док. Закінчувати бродити (див. бродити II); ставати готовим внаслідок бродіння …   Український тлумачний словник

  • тинятися — я/юся, я/єшся, недок., розм. 1) Ходити сюди туди без певної мети й напрямку; бродити, блукати де небудь. || Довгий час ходити, бродити, перебувати де небудь. || Ходити, їздити куди небудь без особливого бажання або результату. || Блукати без… …   Український тлумачний словник

  • вибродити — 1 дієслово доконаного виду обійти все розм. вибродити 2 дієслово доконаного виду добродити вибродити дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • бродить — брожу, русск. цслав. бродити, укр. бродити, болг. бродя, сербохорв. бро̀дити, словен. broditi, чеш. broditi, польск. brodzic, в. луж. brodzic, н. луж. brozis. Ср. бреду, брод. Родственно лит. bradyti, лтш. bradît переходить в брод , см. Бернекер …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.